Разом з другом він проходив через маленьке селище. Обидва вели жваву бесіду, коли на шию Будди сіла муха. Будда, піднявши руку, відмахнувся від мухи. Муха полетіла, але Будда раптово зупинився.
— Я зробив серйозну помилку, — сказав він.
Потім повторив жест, що відганяє муху.
Приятель вигукнув:
— Що ти робиш? Муха вже відлетіла.
Будда відповів:
— Тепер я відганяю муху так, як потрібно. Тепер я повністю усвідомлений в тому, що роблю. Тепер, піднімаючи руку, я повністю усвідомлюю, що рука піднімається і рухається в напрямку шиї, щоб відігнати муху. Тоді я занадто захопився бесідою; мій рух був автоматичним.
Я зробив гріх по відношенню до тіла.
Ця притча про Будду і муху несе морально–етичний характер буддизму, який навчає, що людина не повинна жити по схемі, а має усвідомлювати, що відбувається навколо неї.
Якщо людина хоче отримати просвітлення то їй необхідно виконувати всі закони та приписи і завжди бути уважною, адже увага дає змогу сконцентруватися. Так само Будда показує, що між тілом та душею повинна бути гармонія, але якщо тіло і душа живуть порізно, тоді ми не має шансу досягнути Нірвани, адже просвітлення це і є гармонія всього сущого та звільнення від всього злого.
Ігор Дмитрук